Ця новинна розсилка містить ключові рішення та постанови у справах, пов’язаних з пенітенціарною системою, постановлені Європейським Судом з прав людини та Судом Європейського Союзу.
Висвітлюючи основні тенденції в європейській судовій практиці у пенітенціарних справах, публікація має на меті підтримати правників, які працюють у пенітенціарній сфері, у їхніх дослідженнях і судових провадженнях, а також виявляти «сліпі зони» в європейській судовій практиці для вибудови шляхів стратегічного судового захисту.
ЗМІСТ >> ЛИПЕНЬ – СЕРПЕНЬ 2025 р. / ВЕРЕСЕНЬ 2025 р.
ЛИПЕНЬ – СЕРПЕНЬ 2025 р.
ПРОЧИТАЙТЕ ПОВНУ ВЕРСІЮ АНГЛІЙСЬКОЮ >>
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
МАГЯР ТА ІНШІ проти УГОРЩИНИ (рішення) ■ Заяви № 21083/23 та 7 інших
Відмова національного суду у задоволенні клопотання ув’язнених про перегляд їхніх довічних вироків, визнаних Судом «незменшуваними» у попередніх рішеннях: неприйнятна (явно необґрунтована).
ТАШ проти ТУРЕЧЧИНИ (рішення) ■ Заява № 40924/19
Двомісячна затримка у наданні ув’язненому медичного обладнання, призначеного лікарем (біль у спині); заявник не довів, що він подав клопотання до адміністрації в’язниці з проханням надати ці предмети: неприйнятна (явно необґрунтована).
ХЕЙС ТА ІНШІ проти ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ■ Заяви № 56532/22 та 2 інші
Відсутність ризику довічного ув’язнення без права на дострокове звільнення, яке було б фактично і юридично непідлягаючим скороченню в разі екстрадиції заявників до США та їх засудження в цій країні; звільнення з гуманістичних міркувань вважається задовільним механізмом перегляду; обов’язкове довічне ув’язнення не вважається непропорційним за обставинами справи: відсутність порушення статті 3.
ЗЕЙНАЛОВ І САДІГОВ проти АЗЕРБАЙДЖАНУ ■ Заява № 29041/14
Ув’язнений піддавався особистому обшуку до і після зустрічей зі своїм адвокатом, документи адвоката перевірялися після зустрічей з клієнтом у в’язниці, а тюремний персонал вилучив лист, адресований третій особі, який ув’язнений доручив своєму адвокату відправити поштою; втручання у спілкування між адвокатом і клієнтом без будь-яких підозр у вчиненні правопорушення; той факт, що лист не був адресований адвокату ув’язненого, не може виправдати втручання: порушення статті 8.
УКРАЇНА ТА НІДЕРЛАНДИ проти РОСІЇ [ВП] ■ Заяви № 8019/16 та 3 інші
Адміністративні практики на окупованій території України, що призвели до серйозних порушень прав людини, вчинених російськими або контрольованими Росією силами.
Позасудові вбивства, в тому числі під час ув’язнення, цивільних осіб та військовополонених: порушення статті 2.
Тортури та нелюдське і принижуюче гідність поводження, а також жахливі умови утримання цивільних осіб та військовополонених: порушення статті 3.
Примусова праця цивільних осіб та військовополонених: порушення статті 4 § 2.
Незаконне та довільне затримання цивільних осіб: порушення статті 5.
Невиправдане переміщення та перевезення цивільних осіб, які перебувають під вартою, та застосування заходів фільтрації: порушення статті 8.
Уряд-відповідач не надав інформацію, яку вимагав Суд: порушення статті 38.
Стаття 46: Держава-відповідач повинна звільнити або безпечно повернути всіх осіб, які були позбавлені волі на території України, окупованій російськими та контрольованими Росією силами, в порушення статті 5 до 16 вересня 2022 року і які все ще перебували під вартою російських властей.
ГУЛЛОТТІ проти ІТАЛІЇ ■ Заява № 64753/14
Необґрунтоване додаткове обмеження права заявника на листування під час утримання під вартою за спеціальним режимом («41 bis»): порушення статті 8.
ЗЛОБІН ТА ІНШІ проти РОСІЇ ■ Заяви № 9096/13 та 9 інших
Організація з захисту прав ув’язнених та її директор отримали наказ видалити та спростувати онлайн-публікації про умови утримання, а також про жорстоке поводження та катування у виправній колонії для жінок після судового спору про дифамацію: порушення статті 10.
ГЮНГЕРАЙ проти ТУРЕЧЧИНИ ■ Заява № 33975/21
Ув’язнений, який страждає на алергічну астму, протягом одного року та семи місяців піддавався пасивному курінню, незважаючи на медичні висновки, в яких рекомендувалося перевести його до камери для некурців; переведення не було здійснено після зменшення ризиків COVID-19: порушення статті 3.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД РІШЕНЬ
Росія | Неналежні умови утримання під час транспортування ув’язнених – неналежна температура, відсутність свіжого повітря, відсутність або недостатність електричного або природного освітлення, відсутність або обмежений доступ до туалету, переповненість, відсутність вікон, пасивне куріння, транспортування вночі (Соколов і Медведкова проти Росії, № 42076/20 та 43729/20, 10 липня 2025 р.): порушення статті 3.
Росія | Постійне відеоспостереження за ув’язненими в слідчих ізоляторах або місцях ув’язнення після винесення вироку, включаючи туалети та/або душові кімнати, а також спостереження операторами протилежної статі; обмеження на відвідування родичами в слідчих ізоляторах; неможливість брати участь у парламентських виборах (Тінгаєв та інші проти Росії, № 42870/16 та 12 інших, 10 липня 2025 р.): порушення статті 8; порушення статті 3 Протоколу № 1.
Україна | Засуджені до довічного ув’язнення позбавлені чітких і реалістичних перспектив дострокового звільнення до реформи 3 березня 2023 року (Коваленко та інші проти України, № 22971/19 та 24 інших, 28 серпня 2025 року): порушення статті 3 за період від дати винесення остаточного вироку заявникам до довічного ув’язнення до 3 березня 2023 року; відсутність порушення статті 3 після цієї дати.
Вірменія | Ув’язнений із захворюваннями (тяжкий діабет, серцева недостатність, серйозні проблеми з пересуванням) не отримував належного медичного лікування; обмежене користування санітарними приміщеннями через їхню недоступність для осіб з обмеженою рухливістю; не надається щоденна допомога в прийомі ліків та дотриманні особистої гігієни, що замість цього виконується іншими в’язнями (Григорян проти Вірменії, № 14875/23, 28 серпня 2025 р.): порушення статті 3.
ВЕРЕСЕНЬ 2025 р.
ПРОЧИТАЙТЕ ПОВНУ ВЕРСІЮ АНГЛІЙСЬКОЮ >>
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
ЯЛАХОВ проти СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА (рішення) ■ Заява № 42341/21
Повернення ув’язненого, звільненого на підставі ліцензії під час відбування строкового покарання: неприйнятна (несумісна ratione materiae).
ТАТІЧ проти СЛОВАЧЧИНИ ■ Заява № 8280/23
Систематична практика рутинних, ретельних обшуків ув’язненого без переконливих причин безпеки: порушення статті 3.
ГЕРГЕЛІ проти РУМУНІЇ ■ Заява № 46890/21
Відмова надати ув’язненому харчування відповідно до його нової релігії (іслам); вимога надати документальне підтвердження його переходу в іншу релігію: порушення статті 9.
АКТАШ ТА ІНШІ проти ТУРЕЧЧИНИ ■ Заяви № 7199/20 та 6 інших
Відмова тюремної адміністрації передати ув’язненим публікації (книги, газети), надіслані поштою; захід, що не ґрунтується на аналізі змісту, який міг би виправдати втручання: порушення статті 10.
НОРА проти СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА ■ Заява № 1048/20
Неправомочність ув’язненого, який відбуває покарання у вигляді позбавлення волі на невизначений строк, голосувати на парламентських виборах 2019 року: відсутність порушення статті 3 Протоколу № 1.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД РІШЕНЬ
Росія | Неналежні умови утримання під час транспортування ув’язнених – переповненість, відсутність або низька якість постільних речей та постільної білизни, відсутність або обмежений доступ до душових, туалетів або гарячої води (Мазурін та Гребенніков проти Росії, № 49870/20 та 3757/21, 18 вересня 2025 року): порушення статті 3.
СУД ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
C.J. [ВП] ■ Справа C-305/22 (Запит про попереднє рішення, Румунія)
Рішення виконавчого судового органу про відмову у виконанні європейського ордера на арешт (EAW), виданого з метою виконання кримінального вироку, та про прийняття на себе відповідальності за виконання цього вироку, підлягає згоді держави, що видала ордер, відповідно до правил, встановлених у Рамковому рішенні 2008/909.
Держава, що видала ордер, може відмовити виконавчій державі у прийнятті на себе відповідальності на підставі міркувань, пов’язаних з її кримінальною політикою, навіть якщо міркування, пов’язані з реінтеграцією розшукуваної особи в суспільство, свідчать на користь виконання цього вироку в іншій державі-члені.
Якщо держава виконання не дотрималася процедури, встановленої в Рамковому рішенні 2008/909, щодо визнання цього вироку та прийняття на себе відповідальності, держава, що видала ордер, зберігає право на виконання цього вироку і, отже, на збереження Європейського ордера на арешт.
У партнерстві з
Фінансується Європейським Союзом та Фондом Роберта Карра. Однак висловлені погляди та думки є виключно поглядами та думками авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу, Європейської Комісії або Фонду Роберта Карра. Ні Європейський Союз, ні Європейська Комісія, ні Фонд Роберта Карра не несуть відповідальності за них.
